CRS (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) — це глобальний механізм автоматичного обміну даними про фінансові рахунки між державами для податкових цілей. У його рамках фінансові установи повинні ідентифікувати рахунки податкових резидентів інших країн-учасниць та щороку передавати цю інформацію податковим органам. Метою є підвищення прозорості та протидія ухиленню від оподаткування.
На сьогодні до Багатосторонньої угоди CRS приєдналися 126 країни, серед яких чимало традиційних “офшорних” юрисдикцій. Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS 19 серпня 2022 р., а перший обмін інформацією відбувся в 2024 році за результатами другої половини 2023-го.
Це означає, що Україна почала отримувати великі масиви даних про іноземні рахунки резидентів. CRS робить раніше «невидимі» рахунки прозорими, про що ми поговоримо далі.
CRS в Україні: законодавча база та терміни
Україна імплементувала CRS через зміни до Податкового кодексу (Закон № 2970-IX від 20.03.2023). Законом доповнено ПКУ новою статтею 39-3, якою регулюються права та обов’язки фінансових агентів (звітних фінансових установ), їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючого органу (ДПС) у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичним обміном цією інформацією за Багатосторонньою угодою CRS. ДПС призначено компетентним органом CRS в Україні.
Застосування CRS регламентується Наказом Міністерства фінансів від 26.05.2023 № 282 «Про затвердження Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Reporting Standard)», який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1090/40146. Цим «Порядком» встановлено правила збирання інформації про підзвітні рахунки (за термінологією CRS) та процедури належної комплексної перевірки (due diligence) для існуючих і нових рахунків фізичних та юридичних осіб.
В Україні порядок подання звітності за CRS регламентується Наказом Міністерства фінансів від 25.09.2023 № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки».
Після набуття чинності поправок до ПКУ з 1 липня 2023 року фінансові установи повинні були почати застосовувати процедури належної комплексної перевірки всіх фінансових рахунків. Наприклад, підзвітні фінансові установи зобов’язані застосовувати правила належної комплексної перевірки, визначені розділами II–VIII Стандарту до кожного рахунку і, якщо рахунок є підзвітним, включати його у звіт CRS.
Податкове резиденство
Ключове для CRS – визначення податкового резидента. Слід зазначити, що податкове резидентство не є тотожним громадянству. Хоча правила його визначення різняться залежно від країни, у більшості випадків основними критеріями виступають:
- місце проживання;
- центр життєвих інтересів у країні: особисті та ділові зв’язки;
- перебування на території країни протягом більше, ніж 183 дні;
- громадянство та інші.
На приклад, у разі якщо фізична особа має місце проживання в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом України, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи використовуючи попередні положення підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
В рамках CRS фінансові установи керуватимуться, зокрема, інформацією, яку надає власник рахунку у документі самостійної оцінки. У ньому особа вказує своє податкове резидентство, включно з місцем проживання та індивідуальним податковим номером. Крім того, фінансові установи використовують дані та документи, зібрані під час процедур протидії відмиванню коштів (AML) та ідентифікації клієнтів (KYC).
Чи всі іноземні рахунки підлягають звітуванню в межах CRS?
Не всі рахунки охоплюються CRS. Існують так звані «Виключені рахунки», які не звітуються через низький ризик їх використання для ухилення від оподаткування. До них, зокрема, належать:
- пенсійні та накопичувальні рахунки, доступ до яких обмежений (наприклад, досягнення пенсійного віку, інвалідність, смерть). При цьому щорічні внески не можуть перевищувати 50 000 дол. США, а загальний ліміт – 1 000 000 дол. США;
- довгострокові страхові поліси;
- ескроу-рахунки (рахунки умовного зберігання), що відкриваються для перерахування коштів визначеним особам у разі настання заздалегідь визначених обставин;
- рахунки для управління спадщиною;
- депозитні рахунки, що виникають у зв’язку з поверненням клієнту переплачених сум.
Такі рахунки визнаються «виключеними», якщо відповідають визначеним умовам. Їх спільною рисою є обмежений доступ до коштів або цільове використання, що робить їх непривабливими для схем ухилення від податків.
Окремо на початку було передбачено виняток для рахунків компаній, залишок чи вартість яких на кінець звітного року не перевищував 250 000 дол. США. Такі рахунки не підлягали звітуванню доти, доки вартість активів не перевищить цей поріг. Це був тимчасовий технічний виняток, запроваджений для того, щоб уникнути зайвого навантаження банківської системи через масові перевірки.
Це лише узагальнені приклади. Повні умови щодо виключених рахунків наведені у Порядку Мінфіну та охоплюють пенсійні, інвестиційні і страхові рахунки з пільгами.
Підзвітні рахунки для цілей CRS
Відповідно до положень Стандарту CRS, фінансові установи країн-учасниць зобов’язані проводити всебічну перевірку (due diligence) фінансових рахунків, щоб ідентифікувати серед їхніх власників осіб, які є податковими резидентами інших країн-партнерів з обміну інформацією, так званих «Підзвітних Осіб». Для цього фінансова установа застосовує механізми визначення та підтвердження резидентства власника рахунку. Рахунки, власниками яких є такі Підзвітні Особи, вважаються «Підзвітними Рахунками» згідно зі стандартом CRS.
Термін «Підзвітні Рахунки» охоплює такі типи:
- депозитні рахунки ;
- кастодіальні рахунки;
- частки в капіталі чи боргових зобов’язаннях певних інвестиційних компаній;
- страхові договори з викупною сумою;
- договори ануїтету.
Тобто, наприклад, якщо особа певний час проживала в іншій країні та визнається її податковим резидентом, і це зазначено у документі самостійної оцінки при відкритті рахунку та підтверджено іншими документами, українська податкова служба не отримає інформацію про такий рахунок.
Документ самостійної оцінки заповнюється лише при відкритті нового рахунку. Якщо ж рахунок вже існує, фінансова установа для визначення податкового резидентства в рамках CRS використовуватиме наявні дані про поточну адресу проживання власника рахунку, поштові скриньки, телефонні номери та інші відомості, що можуть свідчити про його податкове резидентство.
Критерії підзвітності рахунку
Фінансові установи визначають, чи є рахунок підзвітним за стандартом CRS, на основі певних документів і відомостей. Серед ключових критеріїв:
- Адресні дані: фактична адреса місця проживання, поштова адреса власника рахунку.
- Контактна інформація: мобільні чи стаціонарні номери телефонів власника.
- Інші рахунки: банківські рахунки, на які власник найчастіше перераховує кошти, та країна їхнього обслуговування.
- Документ самооцінки: підтвердження резидентства, яке надає власник рахунку (self-certification) згідно з нормами CRS.
- Свідоцтво про звільнення: документальне підтвердження того, що власник не підпадає під вимоги звітування за CRS (наприклад, якщо він резидент країни-учасниці CRS або не є податковим резидентом жодної юрисдикції).
- Інші зібрані дані: наявні документи й відомості щодо операцій та статусу рахунку.
- Договірне оформлення: чинний договір банківського обслуговування або інші документи, що підтверджують відкриття і умови обслуговування рахунку.
- AML/KYC документація: інформація й документи за процедурами протидії відмиванню коштів (AML) та «знай свого клієнта» (KYC).
Як функціонує CRS?
CRS зобов’язує фінансові установи країн-учасниць визначати податкове резидентство своїх клієнтів та передавати компетентним органам інформацію про рахунки нерезидентів. Звітуванню підлягають:
- особисті рахунки фізичних осіб;
- рахунки компаній-нерезидентів;
- рахунки компаній, кінцевими власниками яких є нерезиденти.
Зібрані дані фінансові установи передають до податкових органів своїх країн, які щорічно обмінюються ними з іншими державами-учасницями CRS.
Таким чином, якщо податковий резидент України має рахунок у фінансовій установі країни-учасниці CRS або є бенефіціаром іноземної компанії з таким рахунком, відомості про нього можуть бути автоматично передані до української податкової.
Які установи передають інформацію в межах CRS?
У рамках CRS звітність здійснюють підзвітні фінансові установи. До них належать, зокрема:
- - банки;
- - кредитні спілки;
- - платіжні системи;
- - компанії-емітенти електронних грошей;
- - учасники ринку цінних паперів та інвестицій (брокери та компанії з управління активами);
- - недержавні пенсійні фонди;
- - компанії зі страхування життя;
- - фонди фінансування будівництва.
Не вважаються підзвітними: урядові установи, міжнародні організації, центральні банки, державні пенсійні фонди тощо.
Яка інформація передається в межах CRS?
ДПС України отримує від компетентних органів інших держав інформацію про фінансові рахунки :
Щодо фізичних осіб передаються:
- ім’я;
- дата та місце народження;
- адреса;
- юрисдикція податкового резидентства;
- податковий або інший ідентифікаційний номер;
Щодо організацій передаються:
- найменування та адреса організації;
- юрисдикція податкового резидентства та ідентифікаційний номер організації;
- дані про контролюючих осіб організації: ім’я, адреса, юрисдикція резидентства, ідентифікаційний номер, дата та місце народження.
Інформація про рахунки включає:
- номер рахунку;
- найменування та ідентифікаційний номер фінансової установи, у якій відкрито рахунок;
- залишок або вартість рахунку із зазначенням валюти на кінець календарного року. У разі закриття рахунку передається інформація на дату його закриття.
Водночас варто враховувати, що перелік інформації, яка фактично передається в межах автоматичного обміну за стандартом CRS, може відрізнятися залежно від юрисдикції, яка здійснює передачу даних. Хоча CRS встановлює єдині мінімальні вимоги до складу інформації, на практиці обсяг і деталізація переданих відомостей залежать від національного законодавства, адміністративних процедур та технічної реалізації в конкретній країні.
Відповідальність за порушення CRS
Наслідком автоматичного обміну даними за CRS може стати запит податкової України надати пояснення щодо джерела походження закордонних коштів, а також задекларувати ці суми як доходи та сплатити відповідні податки. Такий механізм веде до посилення контролю за доходами громадян, які мають активи або доходи з-за кордону, і дозволяє ефективніше виявляти незадекларовані джерела прибутків, зменшуючи ризики ухилення від податкових зобов'язань:
1. Нарахування податків в Україні
- Податки на доходи - 18 %
- Військовий збір – 5%.
2. Фінансова відповідальність
- Штрафи за суми донарахованих податкових зобов’язань
- Штрафи за несвоєчасне подання податкової звітності
- Нарахування пені за прострочення
3. Адміністративна відповідальність
- Попередження або штраф, розмір якого залежить від виду порушення
4. Кримінальна відповідальність
- У вигляді штрафів за ухилення від сплати податків, розмір яких залежить від суми несплаченого податку.
Детальніше розглянемо систему штрафів:
- Умисне надання документів самостійної оцінки CRS з недостовірними відомостями, що призвело до невстановлення підзвітності рахунку - 100 МЗП - 800 000 грн.
- За порушення, вчинені до 31 грудня 2024 року, вказані штрафи не застосовуються, за вчинені з 1 січня по 31 грудня 2025 року, - застосовуються у 0,5 розміру відповідного штрафу.
Контрольовані іноземні компанії (КІК) і CRS: взаємозв’язок
Стандарт CRS відкриває для українських податкових органів доступ до даних про закордонні фінансові активи резидентів. Якщо раніше Державна податкова служба (ДПС) мала звертатися з офіційними запитами до податкових органів інших країн, то з вересня 2024 року вона автоматично отримує інформацію від фінансових установ країн-учасниць CRS про банківські рахунки резидентів України. Такий обмін забезпечує податковій службі відомості про більшість іноземних рахунків українських резидентів та контрольованих ними іноземних компаній.
Дані, отримані через CRS, дозволять ДПС звіряти закордонні доходи та активи з деклараціями платників податків. Податкова служба зможе надсилати платникам запити для додаткових пояснень і, за необхідності, донараховувати податки на основі нової інформації. Таким чином у ДПС з’явиться додаткове незалежне джерело даних про фінансовий стан українських резидентів та їхніх КІК.
Усі українські податкові резиденти повинні самостійно звітувати про свої КІК у встановлені строки. У найближчому майбутньому податкові органи будуть мати доступ до даних про іноземні компанії й активи українських резидентів, тому краще завчасно надати достовірну інформацію про наявні КІК, аніж чекати запитів або перевірок з боку податкової служби.
У зв’язку з актуальними змінами законодавства та вимогами щодо КІК, варто заздалегідь оцінити власні зобов’язання та підготувати звітність. Наші юристи допоможуть Вам розібратися з процедурою та забезпечать коректне оформлення документів, щоб відповідати нормативним вимогам.
У підсумку, CRS є важливою складовою глобальної податкової реформи, що спрямована на забезпечення прозорості та унеможливлення використання іноземних рахунків для приховування доходів. Для України приєднання до цього стандарту означає не лише інтеграцію у міжнародні правила, а й посилення контролю за іноземними активами своїх резидентів.
У нових умовах власникам закордонних рахунків та компаній варто уважніше ставитися до податкового планування та своєчасного звітування. Це дозволить не лише знизити ризики штрафів чи перевірок, а й побудувати прозору та стабільну структуру володіння активами.
Якщо ви прагнете підготуватися до процедур CRS і правильно організувати звітування щодо КІК, наша команда готова допомогти з професійним аналізом та практичними рішеннями для вас.
