Державна податкова служба України підрахувала результати звітної кампанії КІК та подання повідомлень КІК, починаючи з 2022 року.
Так, за період з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року до ДПС було подано 14 859 повідомлень КІК, з яких 14 376 подано фізичними особами та 483 – компаніями. Відповідними повідомленнями ДПС отримало інформацію щодо 9174 контролерів іноземних компаній, що являються українськими резидентами які фігурували у:
- 7392 компаній, які були сотворені чи контролери набули частку в них;
- 1331 компанія, по яким було втрачено частку володіння (тобто продані або ліквідовані компанії).
Також, за 2022 та 2023 звітні роки загальний дохід платників КІК від реалізації товарів КІК становить 21 157 542 млн. гривень, а прибуток до оподаткування згідно даних фінзвітності – 229 159 млн. гривень. Відповідно прибуток КІК, звільнений від оподаткування склав – 201 770 млн. гривень.
Звідки ж українська податкова дізнається про КІК, якщо не подати відповідне повідомлення та звітність КІК?
Є кілька джерел інформації, зокрема:
- Повідомлення уповноважених органів (банки, страхові, КУА, лізингові компанії);
- Автоматичний CRS обмін податковою інформацією;
- Обмін податковою інформацією за запитом з іншими країнами;
- Документація з ТЦ;
- Декларації фізосіб, дані щодо ліквідованих іноземних компаній;
- Міжнародні бази даних та відкриті реєстри іноземних країн
- OSINT
Які ж зміни до Податкового Кодексу прийняли парламентарі щодо відповідальності КІК?
Як відомо відповідальність за порушення норм щодо КІК достатньо висока, наприклад:
- за неподання звіту про КІК - 100 розмірів прожиткового мінімуму;
- за несвоєчасну подачу звіту про КІК - 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен день прострочення, але не більше ніж 50 розмірів прожиткового мінімуму;
- за неподання звіту про КІК протягом 30-ти днів після граничного терміну оплати штрафів - 5 розмірів прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не більше ніж 300 прожиткових мінімумів;
- через не відображення в звіті контролюючої особи відомостей про КІК - 3% від суми не відображених операцій КІК або 25% від суми, що не відображена скоригованого прибутку КІК, але не більш як 1000 розмірів прожиткового мінімуму;
- за неподання повідомлення про набуття/продаж частки в КІК - 300 розмірів прожиткового мінімуму.
Проте, враховуючи значні допущені помилки у першій звітній кампанії КІК, законодавці вирішили тимчасово, на період воєнного стану та шести місяців після нього, не застосовувати усі вище вказані штрафи, що передбачено Законом України №10168-2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів».
Тобто, звертаємо увагу, що ця міра є тимчасовою і не скасовує відповідальність після закінчення вказаного періоду. Тому, рекомендуємо все ж таки подбати про подання коректно заповненої звітності КІК і повідомлень КІК завчасно з допомогою фахівців Campio Group.
