Коли засновники стартапів планують вихід на глобальні ринки, одне з перших стратегічних рішень, яке їм доводиться ухвалювати, — це вибір юрисдикції для реєстрації компанії. Це рішення не є формальністю — воно напряму впливає на податкові зобов’язання, можливості залучення інвестицій, швидкість масштабування, репутацію бізнесу на міжнародному рівні та навіть правовий захист інтелектуальної власності.
На практиці найбільш популярними напрямками для реєстрації стартапів залишаються Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу. Обидва регіони мають розвинені ринки капіталу, правову стабільність, досвід підтримки інноваційного підприємництва та доступ до кваліфікованої робочої сили. Крім того, США та ЄС пропонують одну з найрозвиненіших у світі інфраструктур для фінансових операцій — включно з широкою мережею банків, EMI-провайдерів та платіжних сервісів, що значно спрощує міжнародну діяльність стартапів і масштабування бізнесу.
Однак підходи до ведення бізнесу, податкові режими, вимоги до звітності, культура інвестування та темпи розвитку можуть суттєво відрізнятися.
США, зокрема такі штати, як Делавер або Вайомінг, стали своєрідним “стандартом” для технологічних стартапів, особливо в тих випадках, коли планується залучення венчурного фінансування. Європа ж приваблює багатомовністю, доступом до єдиного ринку ЄС, різноманіттям податкових моделей та цифровими ініціативами (наприклад, e-Residency в Естонії).
Критерії вибору: порівняння США та Європи
Доступ до інвестицій
Одним із вирішальних факторів при виборі юрисдикції для запуску стартапу є доступ до інвестиційного капіталу, зокрема — венчурного фінансування. Саме венчурні інвестиції часто стають джерелом "палива", яке дозволяє технологічним компаніям швидко масштабуватися, тестувати ринки, наймати команди та виходити на глобальний рівень.
США: глобальний центр венчурного капіталу
Сполучені Штати, і насамперед Кремнієва долина в Каліфорнії, залишаються найбільшим і найактивнішим осередком венчурного інвестування у світі. Сотні інвестиційних фондів, акселераторів, інкубаторів, ангелів та корпоративних венчурних структур працюють із тисячами стартапів щороку. Тут сформувалася зрозуміла інфраструктура:
- Delaware C-Corporation — де-факто стандарт для реєстрації стартапів, які планують залучати інвестиції.
- Структури SAFE (Simple Agreement for Future Equity) та Convertible Notes — прийняті інструменти для швидкого фінансування на ранніх стадіях.
- Інвестори знайомі з правовою системою США, мають шаблони договорів і готові вкладати в компанії, які юридично «зрозумілі».
Ба більше, навіть поза Кремнієвою долиною — у Нью-Йорку, Остіні, Сіетлі та Маямі — активно розвиваються технологічні екосистеми, підтримувані місцевими урядами та фондами.
Європа: фрагментований, але зростаючий ринок
Європейський інвестиційний ландшафт також демонструє стабільне зростання. У таких країнах як Німеччина, Франція, Нідерланди, Естонія та Швеція діють десятки активних венчурних фондів, акселераторів та публічних програм підтримки інновацій. Проте є низка особливостей:
- Ринок більш фрагментований — інвестори часто оперують у межах конкретної країни чи регіону.
- Вимоги до стартапів суворіші: європейські інвестори зазвичай хочуть бачити прибуткову або перевірену бізнес-модель, навіть на ранній стадії.
- Доступ до фінансування сильно залежить від країни — наприклад, отримати seed-інвестицію в Берліні значно простіше, ніж у Будапешті чи Мадриді.
Водночас Європа активізує створення публічно-приватних венчурних фондів (наприклад, Європейський інвестиційний фонд, Horizon Europe), які співфінансують стартапи разом із приватними інвесторами.
Регуляторне середовище
Юридичне та регуляторне середовище має критичне значення для стартапів, особливо на етапі формування структури компанії, залучення інвестицій, емісії опціонів для команди та подальшої звітності перед державними органами. Гнучкість корпоративного законодавства може суттєво полегшити старт і масштабування, тоді як надмірна зарегульованість — навпаки, стримувати розвиток.
США: гнучкість і адаптованість до стартапів
У США, а зокрема у штаті Делавер, сформовано одне з найбільш гнучких у світі корпоративних законодавств. Це не випадково: штат навмисно створював привабливе середовище для бізнесу, завдяки чому зараз понад 60% компаній з біржі NASDAQ зареєстровані саме там.
Ключові переваги:
- Швидка онлайн-реєстрація компанії.
- Можливість випуску опціонів, акцій з обмеженнями, різних класів акцій (common, preferred), що особливо важливо для структурування капіталу на ранніх раундах.
- SAFEs (Simple Agreements for Future Equity) та Convertible Notes — стандартизовані, зручні для інвесторів інструменти фінансування без необхідності одразу оцінювати вартість компанії.
- Можливість використання шаблонів юридичних документів від акселераторів типу Y Combinator або Techstars.
Завдяки широкому прийняттю цих інструментів серед інвесторів, юристів і фінансових консультантів, США забезпечують високу правову сумісність між стартапами та венчурною екосистемою.
Європа: формальність, але з потенціалом
У країнах Європейського Союзу регуляторне середовище в цілому є більш формалізованим та зарегульованим. Це проявляється в:
- Жорсткіших вимогах до бухгалтерського обліку та звітності.
- Обов’язковому аудиті фінансової звітності в багатьох країнах (навіть для невеликих компаній, якщо певні фінансові пороги перевищено).
- Меншій гнучкості у створенні різних класів акцій або емісії опціонів (наприклад, у Франції чи Німеччині ці процеси складні та витратні).
Проте, важливо зазначити, що Європа не є однорідною, і деякі країни активно працюють над спрощенням правил для технологічних компаній:
- Естонія — приклад цифрової держави, де весь процес реєстрації можна здійснити онлайн, а корпоративна звітність автоматизована.
- Ірландія — пропонує зручні умови для ІТ-компаній, включно з гнучкою корпоративною структурою та лояльним податковим режимом.
- Нідерланди — одна з небагатьох країн ЄС, де існують правові механізми, схожі на американські SAFE або Convertible Notes.
Також у деяких юрисдикціях з'являються спеціальні "стартап-візи" або режими сприяння інноваційним компаніям, що полегшують вхід на ринок і зменшують регуляторний тиск.
Податкове навантаження
Податкова система — один із ключових факторів, який прямо впливає на фінансову модель стартапу. Особливо на ранніх стадіях, коли прибутки ще нестабільні або відсутні, а витрати постійно зростають, оптимізація податкових витрат може стати вирішальною.
США: високе навантаження, але з нюансами
У США базова ставка корпоративного податку на федеральному рівні складає 21%, однак слід враховувати, що кожен штат може мати власне додаткове оподаткування. Наприклад:
- У Каліфорнії загальне навантаження може сягати 30% і більше, враховуючи штатний податок.
- У штаті Делавер корпоративний прибутковий податок становить 8.7%, однак фактичне навантаження часто нижче завдяки оптимізації через структуру C-Corp.
Стартапи на ранній стадії, як правило, не мають прибутку, тому прямі податкові зобов’язання часто відсутні. Але потрібно враховувати інші збори:
- Franchise tax — щорічний платіж у низці штатів (наприклад, у Делавері).
- Sales tax — податок з продажів, який може бути різним у кожному штаті.
Важливо: при залученні іноземних засновників або інвесторів виникають питання міжнародного податкового резидентства, подвійного оподаткування та утримань при виплаті дивідендів.
Європа: гнучкий, але складніший ландшафт
У Європейському Союзі податкове навантаження сильно варіюється між країнами, що дає фаундерам можливість вибрати оптимальну юрисдикцію залежно від потреб бізнесу.
- Кіпр — один з лідерів серед низькоподаткових юрисдикцій в ЄС. Ставка корпоративного податку — 15%, відсутній податок на дивіденди для нерезидентів у багатьох випадках.
- Ірландія — ставка корпоративного податку 12,5% для торгової діяльності, країна є осередком європейських хед-офісів великих IT-компаній (Google, Facebook).
- Естонія — модель без податку на нерозподілений прибуток (0%), податок сплачується лише при розподілі дивідендів (20%).
У той же час:
- У Франції, Німеччині, Швеції ставки можуть досягати 25–30%, що ближче до американського рівня.
- У багатьох країнах ЄС діють жорсткі вимоги до фінансової прозорості, щорічної звітності, аудиту, а також автоматичного обміну податковою інформацією з іншими країнами (CRS).
Додатково, деякі країни мають інноваційні податкові режими, як-от:
- Patent Box Regime — знижене оподаткування доходів від інтелектуальної власності.
- Startup Tax Reliefs — звільнення або пільги для новостворених технологічних компаній (наприклад, у Великобританії).
- Cyprus IP Box Regime — один з найпривабливіших європейських режимів IP-оподаткування, який дозволяє оподатковувати кваліфікований дохід від інтелектуальної власності за ефективною ставкою до 3%, за умови відповідності критеріям «substance» та наявності власних або контрольованих R&D витрат.
Обидва напрямки мають сильні сторони. Якщо стартап орієнтований на швидке залучення інвестицій, міжнародну експансію та партнерства з венчурними фондами — США, особливо штат Делавер, залишаються безумовним лідером. Якщо ж команда базується в Європі, хоче зекономити на витратах та планує поступове зростання — реєстрація в одній із країн ЄС може бути вигіднішим рішенням. Важливо проаналізувати стратегію росту, цільові ринки та юридичні вимоги кожної країни. У будь-якому випадку варто залучити юристів, які спеціалізуються на міжнародному праві та структуризації бізнесу.
