Податкова система Кіпру завжди була однією з ключових причин популярності цієї юрисдикції серед міжнародних інвесторів та підприємців. Низькі ставки, гнучкі правила та розгалужена мережа конвенцій про уникнення подвійного оподаткування робили острів привабливим майданчиком для структуризації бізнесу. Водночас глобальні тенденції та вимоги міжнародних організацій змушують Кіпр поступово змінювати підхід до оподаткування. У 2025 році країна офіційно розпочала масштабну податкову реформу, яка має на меті оновити систему, зробити її більш прозорою та відповідною міжнародним стандартам.
Чому Кіпр іде на податкову реформу?
Головним поштовхом стали зобов’язання у рамках Плану відновлення та стійкості ЄС, а також необхідність імплементувати глобальні ініціативи OECD, зокрема BEPS 2.0. Таким чином, уряд прагне поєднати привабливість Кіпру для бізнесу із сучасними вимогами боротьби з ухиленням від сплати податків і «шкідливими» податковими практиками.
Мета реформи багатовекторна:
- підвищити конкурентоспроможність юрисдикції на світовому ринку;
- зберегти репутацію надійного фінансового центру;
- адаптувати систему до глобального мінімального податку;
- створити додаткові стимули для інновацій, «зелених» інвестицій та довгострокового розвитку.
Що вже змінилося для бізнесу на Кіпрі?
Парламент Кіпру у квітні 2025 року затвердив низку поправок, що стосуються контролю над виплатами в низькоподаткові юрисдикції та країни, які перебувають у «чорному списку ЄС», про що варто розповісти детальніше.
Виплати у «ризикові» юрисдикції
Парламент Кіпру запровадив податок на репатріацію (withholding tax) при виплаті роялті, відсотків та дивідендів на користь компаній, які є податковими резидентами держав, включених до LTJ та BLJ списків ЄС, або зареєстровані в таких юрисдикціях і не мають податкового резидентства в іншій країні.
Починаючи з 2026 року Кіпр здійснює розподіл юрисдикцій на дві групи:
- Юрисдикції з низьким рівнем оподаткування (LTJ): країни, де ставка податку на прибуток юридичних осіб становить менше 6,25% (50% кіпрської ставки).
- Чорний список ЄС (BLJ): держави, внесені до офіційного списку неспівпрацюючих країн, що публікується Радою ЄС двічі на рік. До цьогорічного оновлення належать Американське Самоа, Ангілья, Фіджі, Гуам, Палау, Панама, росія, Самоа та інші.
Крім того, відсотки та роялті, які перераховуються компаніям із низькими ставками податку, більше не можна відносити на витрати для зменшення податку на прибуток. Кіпр має переглянути податкові конвенції з такими країнами протягом трьох років після потрапляння держави у «чорний список» чи визнання її низькоподатковою.
Якщо виплата здійснюється на користь постійних представництв у таких юрисдикціях, застосовуватиметься податок на доходи нерезидентів, навіть якщо головна компанія не має статусу «низькоподаткової».
Як це було до податкової реформи на Кіпрі і які передбачені зміни, на прикладі.
До реформи:
Виплати відсотки і роялті можна було відносити на витрати, уникаючи додаткового оподаткування на Кіпрі, якщо був підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування між країнами.
Після реформи:
Витрати на відсотки та роялті на користь пов’язаних компаній у LTJ та BLJ більше не підлягають податковому вирахуванню.
По відношенню до BLJ автоматично застосовується: відсотки - 17% WHT; роялті - 10% WHT.
Зміни в оподаткуванні дивідендів на Кіпрі
Вхідні дивіденди: до та після реформи
Дивіденди, отримані кіпрськими резидентами від з будь-якої іноземної компанії, звільняються від оподаткування та сплати податку на оборону 17%, якщо материнська компанія володіє щонайменше 1% акціонерного капіталу дочірньої компанії та не підпадає під наступні умови.
Компанії зобов'язані сплачувати податок на оборону, якщо одночасно застосовуються такі фактори:
- якщо більше 50% діяльності компанії-платника полягало безпосередньо або опосередковано в інвестиційній діяльності;
- податок, сплачений іноземною компанією, нижчий за податок, що застосовується на Кіпрі (6,25% або нижче).
Вихідні дивіденди: до реформи
Дивіденди, виплачені кіпрськими компаніями нерезидентам, як правило, не підлягали WHT (0% withholding tax).
Вихідні дивіденди: після реформи
Реформа запроваджує withholding tax 17% на Вихідні дивіденди до пов'язаних компаній у LTJ та BLJ юрисдикціях, змінюючи політику.
Строки набрання чинності
- З 16 квітня 2025 року – правила щодо країн із «чорного списку ЄС».
- З 1 січня 2026 року – положення про «низькоподаткові» юрисдикції.
Відповідальність за порушення нових правил щодо виплат
У межах реформи передбачено запровадження додаткової відповідальності для платників податків. Якщо надходить офіційний запит від податкових органів щодо підтвердження виплат дивідендів, процентів чи роялті, виникає обовʼязок надати необхідні документи у встановлений строк.
У разі прострочення понад 60 днів починають діяти фінансові санкції. Їхній розмір варіюється від 2 000 до 10 000 євро залежно від тривалості затримки. Таким чином, нові правила мають стимулювати оперативне та повне розкриття інформації, підвищуючи прозорість фінансових операцій.
Посилення GAAR щодо виплат
Застосування загального правила протидії ухиленню від оподаткування (GAAR) тепер розширюється на випадки, коли виплати здійснюються не напряму, а через посередницькі структури. Якщо не буде доведено реальну комерційну мету угоди, операцію визнають такою, що підпадає під спеціальні податкові правила.
Очікується, що податкова служба Кіпру незабаром надасть додаткові пояснення про те, які критерії застосовують і як документально підтвердити комерційну мету таких угод.
Які податкові зміни очікуються на Кіпрі?
Підвищення корпоративного податку
Ключова новина – намір підняти ставку податку на прибуток підприємств із 12,5% до 15%. Такий крок є логічним наближенням до глобального мінімального рівня оподаткування, встановленого OECD.
На практиці ставка 15% уже діє для великих груп зі світовим доходом понад 750 млн євро. Тепер планується поширити її на всі компанії без винятку. Поки що 12,5% продовжує застосовуватися, остаточне рішення очікується найближчим часом.
Водночас навіть за підвищеної ставки Кіпр залишається вигідним майданчиком завдяки:
- відсутності податку на дивіденди нерезидентам;
- нульовій ставці на приріст капіталу від операцій із цінними паперами;
- наявності численних податкових стимулів;
- вхідні дивіденди від нерезидентів залишаються не оподатковуваними за умови сплати податку у країні реєстрації;
- податкові переваги для ІТ-бізнесу через спеціальний податковий режим IP Box;
- 0% податку на доходи від продажу дочірніх компаній;
Перенесення збитків
Планується збільшення періоду перенесення податкових збитків з 5 до 10 років. Це дозволить компаніям більш гнучко планувати діяльність, хоча після п’ятого року можуть діяти певні обмеження.
Резидентство фізичних осіб
Розширюється так зване «правило 60 днів». Якщо особа має центр бізнес-інтересів на Кіпрі, її можуть визнати податковим резидентом навіть без обов’язкового перебування на острові понад певну кількість днів.
Податок на доходи фізичних осіб
Підвищується неоподатковуваний мінімум з 19 500 до 20 500 євро.
Запроваджується оновлена шкала ставок:
- 20 500 євро – 0%;
- 20 501 – 30 000 євро – 20%;
- 30 001 – 40 000 євро – 25%;
- 40 001 – 80 000 євро – 30%;
- понад 80 000 євро – 35%.
Спеціальний оборонний внесок (SDC)
- Зниження ставки з 17% до 5% для доміцильованих резидентів.
- Скасування SDC на орендну плату – оподатковуватиметься лише податком на прибуток.
- Скасування правила «deemed dividend distribution»: компанії не повинні штучно вважати нерозподілений прибуток дивідендами для цілей SDC. Податок стягуватиметься тільки з фактично виплачених дивідендів. Це значно полегшить роботу холдингових структур.
Інновації та «зелені» стимули
Передбачаються розширені відрахування для інвестицій у дослідження, розробки та ESG-проекти. Це має стимулювати розвиток фінтеху, зеленої енергетики та інших сучасних галузей.
Гербовий збір
Розглядається зміна переліку операцій, які підлягають обкладанню. Збір стягуватиметься лише з угод щодо нерухомості, а також з банківських та страхових договорів. Для інших контрактів передбачатиметься скасування, що зменшує витрати та спрощує документообіг.
На сьогодні остаточні строки запровадження цих змін залишаються невизначеними. Хоча уряд озвучив напрямки реформи, конкретний змін та календар набрання їх чинності поки не встановлено, тому варто уважно стежити за подальшими офіційними роз’ясненнями.
Рекомендації для бізнесу
- Переглянути корпоративні структури з урахуванням нових правил
Компаніям варто провести аудит усіх ланцюгів виплат (дивіденди, роялті, відсотки) та з’ясувати, чи мають вони зв’язки з юрисдикціями, які вже перебувають або потенційно можуть бути включені до «чорного списку ЄС» чи визначені як «низькоподаткові». Якщо такі виплати є, слід заздалегідь продумати альтернативні шляхи структуризації, аби уникнути непередбачених податкових наслідків.
- Готуватися до підвищення ставки корпоративного податку
Хоча ставка 12,5% поки зберігається, бізнесу потрібно моделювати фінансові результати з урахуванням можливих 15%. Це особливо важливо для компаній із високою маржинальністю чи великими обсягами прибутку. Доцільно також оцінити ефективність податкових стимулів (наприклад, для R&D чи «зелених» інвестицій), які допоможуть зменшити реальне податкове навантаження.
- Посилити податковий комплаєнс і внутрішній контроль
Нові штрафні санкції та розширені правила GAAR означають, що будь-які транзакції мають бути належно задокументовані. Бізнесу варто впровадити внутрішні політики для збирання та зберігання доказів комерційної доцільності угод, аби в разі запиту податкової служби мати готовий пакет підтверджень.
- Оптимізувати використання нерозподіленого прибутку
Скасування правила «deemed dividend distribution» відкриває можливість більш гнучко управляти прибутками. Компанії можуть залишати їх на реінвестування або акумулювати для майбутніх проєктів без ризику додаткового оподаткування. Варто розглянути розробку нових стратегій дивідендної політики.
- Врахувати зміни для фізичних осіб
Слід уважно оцінити майбутні зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб, особливо нові правила податкового резидентства. Можливо, буде доцільним офіційно закріпити центр економічних інтересів на Кіпрі, щоб скористатися новими податковими можливостями.
- Моніторинг та консультації
Зміни в податковій реформі продовжуються, строки набрання чинності подальших етапів чекають на оголошення, бізнесу необхідно постійно відстежувати офіційну інформацію та своєчасно отримувати професійні консультації. Це допоможе забезпечити відповідність законодавству, уникнути ризиків несподіваних донарахувань та штрафів.
Таким чином, реформа є частиною ширшого процесу трансформації міжнародного податкового середовища. Вона показує, що держава більше не може дозволити собі залишатися виключно «податковим притулком» із низькими ставками, а прагне інтегруватися в нові глобальні стандарти прозорості.
У глобальному контексті Кіпр прагне залишитися конкурентною юрисдикцією, одночасно дотримуючись міжнародних стандартів прозорості. Для інвесторів реєстрація компанії на Кіпрі зберігає привабливість, але вимагає більш уважного планування та професійного юридичного супроводу.
Якщо ви плануєте оптимізувати свою структуру з урахуванням нових вимог, звертайтеся до наших фахівців — ми допоможемо розробити ефективне рішення саме для вашого бізнесу.
