Знайти й переховати: чи є сенс виводити гроші з Кіпру до іншої «тихої гавані»

Юридическая компания » Публикации » 2013 » Знайти й переховати: чи є сенс виводити гроші з Кіпру до іншої «тихої гавані»

Журнал Контракты использовал экспертное мнение юриста Campio Group Влады Крижановской в аналитической статье об использовании оффшорных юрисдикций и счетов в иностранных банках.

Останні події в банківській системі Кіпру стали справжнім шоком для багатьох вітчизняних представників середнього та великого бізнесу. Адже саме ця країна понад десять років була головним прихистком вкладів українських капіталістів.

Знайти й переховати: чи є сенс виводити гроші з Кіпру до іншої «тихої гавані»

Щороку на Кіпр з України йшло близько $10 млрд. Водночас острівна держава стабільно була основним інвестором нашої країни. У загальнонаціональному обсязі прямих іноземних інвестицій на кінець 2012 року частка Кіпру становила 31,7% ($17,275 млрд з $54,462 млрд загальних інвестицій). Майже ніхто не сумнівається, що йдеться про повернення вітчизняного капіталу, раніше виведеного в офшор. Сьогодні бізнес змушений шукати альтернативні майданчики для оптимізації заощадження капіталів. А влада сподівається, що принаймні частина кіпрських грошей повернеться до України. Щоб зробити невигідним виведення коштів до країни з низькими податками уряд навіть розробив законопроект «Про трансферне ціноутворення». Юристи радять бізнесу шукати заміну кіпрській юрисдикції, що втратила привабливість, уже зараз. А владі — створити в Україні сприятливу податкову систему.

Справа вимушена

Використання бізнесом Кіпру, як і юрисдикцій інших країн, для фінансових операцій — радше необхідність, ніж просто бажання заощадити. За вітчизняної податкової та регуляторної систем повністю прозоро вести бізнес майже неможливо.

На думку юрисконсульта юридичної компанії Viva Lex Христини Давидовської, український бізнес йде в офшори завдяки безлічі чинників, створюваних територіями (зонами) офшору. При цьому такими чинниками є не лише податкові преференції, а й анонімність, спрощена бухгалтерська звітність, лояльна валютна політика, ефективна й надійна, а головне стабільна банківська система. В інвестора виникає право на володіння нерухомістю, на працевлаштування та отримання посвідки на проживання в даній країні. «Вітчизняна податкова система є аж ніяк не єдиним чинником так званого відтоку капіталу», — пояснює юрист. Хоча зауважує, що згідно з даними Групи Світового банку в дослідженні «Paying Taxes 2013. The global picture», в Україні загальна кількість сплачуваних податків дорівнює 165, у той час як, наприклад, в Об'єднаних Арабських Еміратах — 1 податок, у Катарі — 2, в Саудівській Аравії — 3, у Сінгапурі — 5.

Начальник сектору ринкових досліджень «Українського кредитно-рейтингового агентства» Віктор Шулик також вважає, що офшори привабливі для бізнесу не лише нижчими податками, а й більшим захистом інвестицій та особливим режимом конфіденційності. «Бізнес, який побоюється зберігати гроші в нашій країні, впевнений, знайде спосіб використовувати для таких цілей інші юрисдикції або буде, нічого не змінюючи, платити в казну більше (порівняно з Україною)», — зазначив він.

Весь покритий «зеленню»

Загальна кількість сплачуваних в Україні податків становить 165, у той час як, наприклад, в ОАЕ — 1, в Катарі — 2, в Саудівській Аравії — 3, у Сінгапурі — 5

Чому ж саме Кіпр став основною країною для зберігання українцями своїх капіталів? Радник юридичної фірми «Саєнко Харенко» Дмитро Корбут розповідає, що, перш за все, створена за кіпрським правом компанія використовувалася українським бізнесом як холдинг, що володіє акціями (частками) в українських підприємствах. Основними завданнями такого холдингу були: захист активів від незаконного захоплення, створення ефективної структури для залучення інвесторів, використання зручного інструменту для укладання угод зі злиття і поглинання, реінвестування коштів, податкова оптимізація. Важливою перевагою Кіпру порівняно з іншими юрисдикціями є близькість правової та судової системи до англійського права (у більшості угод зі злиття й поглинання за участю українського бізнесу застосовується саме англійське право). При цьому з допомогою кіпрського реєстраційного агентства можна просто й дешево оформити фірму на резидента країни з мінімальним рівнем розкриття інформації про бенефіціарів і джерела коштів та активів. Фірма може легко управлятися українським бізнесменом дистанційно.

Звісно, неможливо не звернути увагу на податкову політику Кіпру, спрямовану на зниження податкового навантаження на бізнес. І водночас ця країна є членом Євросоюзу, тобто вона не має бути включена до чорного списку низькоподаткових юрисдикцій. До початку кіпрської кризи Кіпр був єдиною державою, що уклала з Україною договір про уникнення подвійного оподаткування, з нульовою ставкою на репатріацію капіталу (withholding tax). У поєднанні з украй низьким оподаткуванням прибутку підприємств це робило Кіпр унікальною юрисдикцією для ведення офшорних транзакцій українського бізнесу з європейськими інституціями. Лише за 2010–2011 роки українські банки перерахували в офшорні зони на Кіпрі $53,4 млрд. Найбільше коштів у цей офшор перевели ПриватБанк Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова — $32,7 млрд, ПУМБ Ріната Ахметова — $3,25 млрд, «Надра» Дмитра Фірташа — $1,16 млрд.

Щоправда, 8 листопада 2012 року уряд України підписав з урядом Республіки Кіпр Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилянню від сплати податків на доходи. Цей документ замінив діючу Угоду між урядом СРСР і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, підписану ще 29 жовтня 1982 року. Нова угода, зокрема, дала можливість Україні стягувати податки з підприємств, зареєстрованих на Кіпрі, відповідно до українського законодавства. Згідно з підписаною угодою, загальна ставка за дивідендами становитиме 15%, відсотками — 2%, роялті — 10%, роялті на твори й патенти — 5%, ставка з продажу майна, як і раніше, — 0%.

Куди підуть гроші

У лютому 2009 року консалтингова компанія KPMG опублікувала результати дослідження, в якому зазначила, що податковий режим Кіпру є найпривабливішим для ведення бізнесу в Європі. Тепер же гроші попливуть до інших берегів.

З метою боротьби з офшорами уряд розробив законопроект «Про трансферне ціноутворення»

На думку юриста ЮК Campio Group Влади Крижанівської, наступниками популярності Кіпру можуть стати Латвія та Естонія. У банках цих країн можна дистанційно відкрити рахунок на компанію-нерезидента, що є одним із важливих чинників, які приваблюють українського вкладника. Водночас розміщувати кошти у цих країнах не так ризиковано, як, скажімо, в Панамі, Белізі тощо. Найактивніше сьогодні обговорюється Латвія. Рахунок тут можна відкрити віддалено, заповнивши лише анкету й підписавши банківські форми. Надається мінімальний пакет документів. Та є ризик, що ця країна — член Євросоюзу — може повторити долю Кіпру. Дмитро Корбут зазначає, що за останні роки в Латвії (яка також є членом ЄС і, як і Кіпр, дуже зручна для російськомовних клієнтів) зроблено дуже багато для того, щоб перетворити цю країну на міжнародний корпоративний і фінансовий центр, подібний до кіпрського. Зокрема, суттєво знижено ставки податку на прибуток, спрощено процедури реєстрації та управління компаніями, покращено якість і знижено ціни корпоративних послуг. Тож не виключено, що саме ця юрисдикція в найближчому майбутньому може стати оптимальною для українського бізнесу. Процедура відкриття рахунку в Естонії схожа з латвійською. Данія — надійніша країна. Однак тут доволі сувора перевірка клієнтів. Крім основного пакета документів слід надати докладний опис бізнесу, можуть відмовити, якщо запідозрять, що компанія займається сумнівною діяльністю.

На думку експертів юридичної компанії Goldblum and Partners, придивитися варто й до Швейцарії. «За рівня прибутку від EUR1 млн ставка корпоративного податку в 8,5% у Швейцарії порівняно з очікуваними 12,5% на Кіпрі вже покриває витрати на щорічне утримання компанії», — зазначають вони. Понад те, Договір про уникнення подвійного оподаткування між Україною й Кіпром, підписаний у листопаді минулого року, не передбачає нульових ставок податку на репатріацію, а за певними видами доходів навіть програє чинному договору зі Швейцарією.

На думку старшого аналітика ІК «Церіх Кепітал Менеджмент» Олега Душина, наступними претендентами на кіпрські гроші можуть стати Австрія, Угорщина, держави-карлики Мальта, Ліхтенштейн, Люксембург, Андорра. За ними вся Скандинавія і Гонконг, можливо, ОАЕ, а потім — Сент­Вінсент, Беліз, Невіс тощо. «На сьогодні у світі є кілька десятків країн, де діє особливий режим ліцензування та оподаткування. За неофіційною класифікацією ці країни діляться на кілька груп. По-перше, це держави, де відсутні корпоративний податок на прибуток та інші податки, від компаній не вимагають звітності, майже немає контролю з боку влади. Найвідоміші з таких країн — Кайманові, Британські Віргінські, Багамські острови, Беліз, Люксембург. Друга група — країни, в яких від компаній вимагають фінансову звітність, проте їм надають значні податкові пільги. Контроль із боку держави в цих країнах жорсткіший, та прийнято вважати, що престиж компаній, зареєстрованих там, набагато вищий. До цієї групи належать Ірландія, Гонконг, острів Мен, Гібралтар», — перераховує експерт.

Крім того, обділеними увагою дотепер були офшори Центральної Америки й Карибського басейну, а африканські юрисдикції поки що залишаються взагалі майже не випробуваними.

Дешево чи надійно

Сьогодні, за словами Дмитра Корбута, український бізнес стоїть перед вибором: простота й дешевизна класичних безподаткових юрисдикцій (Панама, БВО, Беліз, Сейшели тощо), або ж складність і дорожнеча альтернативних. Перші відрізняються від Кіпру невисокою надійністю і проблемами з рухом коштів через посилення контролю з боку більшості країн. Для інших характерні висока надійність і простіший рух коштів. Утім, Влада Крижанівська вважає, що варто звернути увагу на такі офшорні юрисдикції, як Беліз, Сент-Вінсент і Гренадіни, Республіка Маврикій. За її словами, клієнти банків цих країн почуваються спокійніше, ніж деяких європейських. Відкрити рахунок там набагато простіше, ніж у Європі, а фінустанови не залежать від політики ЄС, яка останнім часом посилюється, і є ризик виникнення ситуації, схожої на кіпрську.

Антиофшорна кампанія не приведе до скорочення відпливу капіталу з економіки України

Для зменшення ризиків Христина Давидовська радить відповідально обирати адмініструючу компанію з гарною репутацією і багаторічним досвідом роботи в даному секторі ринку, уникати посередницьких компаній, враховувати ступінь стабільності законодавства, банківської та валютної ситуації у країні, політичні ризики. У разі призначення номінального директора слід враховувати, що це не лише особа, яка, як багато хто говорить, виступає у статусі директора офшорної компанії лише формально й не бере реальної участі в її діяльності. Це особа, яка діє за Генеральною довіреністю (Powers of attorney) для виконання комплексу повноважень з управління. Зокрема підписує договори від імені компанії та несе відповідальність.

На милування нема силування

Більшість експертів вважають, що антиофшорна кампанія в середньостроковій перспективі не приведе до скорочення відпливу капіталу з економіки України. Оскільки в нашій країні поки що немає ефективних стимулів для повернення капіталу та акумулювання заощаджень усередині країни. Бізнес просто шукатиме нові схеми виведення грошей і розміщення їх у сприятливіших юрисдикціях. Це призведе до подорожчання в середньостроковій перспективі мінімізаційних схем.

Втім, шукати нові схеми оптимізації пересування капіталів українцям незабаром доведеться і з інших причин. З метою боротьби з офшорами уряд розробив законопроект «Про трансферне ціноутворення». Він передбачає порядок визначення цін на товари і послуги при операціях з пов'язаними особами, а також із нерезидентами України, якщо такі зареєстровані у країнах, де податок на прибуток на понад 5% менше, ніж у нашій країні. Щоправда, поки що йдеться про операції на суму понад 50 млн грн на рік. Хоча під дію закону може потрапити навіть не надто великий бізнес. До того ж не виключено, що в майбутньому ця планка знижуватиметься.

У згаданих випадках податкова зможе коригувати ціни угоди, якщо вони, на думку фіскалів, відрізняються від звичайної ціни, і донараховувати податки. У законопроекті передбачено механізми визначення звичайної ціни, проте не виключено, що на практиці вартість товарів і послуг фіскалами завищуватиметься. Очевидно, в пошуках компромісу із олігархами, яким подібна ініціатива не подобається, автори законопроекту передбачили, що великі платники податків зможуть узгоджувати контрольовані ціни з податківцями. Тому можливо й таке, що для різних категорій бізнесменів встановлюватимуть різні умови. Відповідний закон можуть прийняти найближчим часом, а дата вступу його в силу в самому документі визначена на 1 липня 2013 року.

Автор:  Вилен Веремко, Ольга Галицкая

Контракти.UA