Легалізація заробітної плати, чого очікувати?

Юридическая компания » Публикации » 2011 » Легалізація заробітної плати, чого очікувати?

Одним із найактуальніших питань сьогодення залишається легалізація заробітної плати та робочих місць.

За даними міністерства соціальної політики України 4 квітня Віце-прем'єр-міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко на прес-конференції в УНІАН презентував три урядових законопроекти, які спрямовані на легалізацію заробітної плати в країні, зокрема:

 

  • Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)”;
  • Проект Закону України ”Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці ”;
  • Проект Закону України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю)”.

 

Що ж готують дані законопроекти? Розглянемо декілька основних моментів.

 

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)”

 

Даним законопроектом запропоновано ввести наступні зміни до чинного законодавства:

  1. Змінити поняття мінімальної заробітної плати та визначити її як «встановлений законом розмір заробітної плати за повний робочий місяць (годину), незалежно від виду робіт, кваліфікації працівників, кількості та видів складових винагороди за працю». Такий виклад поняття мінімальної заробітної плати одразу породжує суперечність, адже в ст. 1 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що «розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства». Таким чином стирається різниця між оплатою за кваліфіковану та некваліфіковану працю. В свою чергу постає питання: навіщо отримувати вищу освіту, якщо заробітна плата кваліфікованого спеціаліста відповідає заробітній платі некваліфікованого спеціаліста?
  2. Пропонується доповнити Кодекс законів про працю України ст. 2591 , яка визначає основні права посадових осіб Державної інспекції України з питань праці. За цією статтею вищ евказані посадові особи мають досить широкі повноваження, наприклад:
  • безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення власників або уповноважених ними органів і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями, для проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
  • доступу до будинків, приміщень, споруд та інших об'єктів, у яких перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов'язки, або до них застосовується примусова праця;
  • отримувати безоплатно від власників або уповноважених ними органів, органів, уповноважених управляти майном, статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання службових обов'язків.

 

Проте, чи не буде це порушенням  прав встановлених Конституцією України, за якою не допускається проникнення до житла чи іншого  володіння особи,  проведення  в  них  огляду  чи   обшуку   інакше   як   за вмотивованим рішенням суду.

Надання таких повноважень Державній інспекції України з питань праці призведе в першу чергу до величезних матеріальних втрат підприємства за час перевірки без попередження, що в свою чергу викличе зниження репутації через невчасне виконання взятих на себе зобов’язань, зайвого паперового навантаження, додаткового навантаження на судову систему з приводу оскарження дій посадових осіб інспекції та витрати понесені підприємством на таке оскарження. А враховуючи інші запропоновані даним проектом пункти, підприємства будуть змушені піти на скорочення чисельності працівників чи взагалі на припинення підприємницької діяльності.

  1. Передбачається зміна структури мінімальної заробітної плати та запровадження доплатного механізму в разі нарахування заробітної плати в розмірі, меншому за розмір мінімальної заробітної плати. «Якщо заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, власник або уповноважений ним орган провадить доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. У випадку,коли розмір заробітної плати у зв'язку з періодичністю виплати її складових нижчий за розмір мінімальної заробітної плати, провадиться доплата до її рівня» - Стаття 31Проекту Закону.
  2. Запроваджується гарантована заробітна плата, як встановлений Кабінетом Міністрів України мінімальний розмір заробітної плати для працівників відповідних професійно кваліфікаційних груп, що працюють на підприємствах, установах, організаціях не бюджетної сфери та не входять до сфери дії галузевих угод, а також у фізичних осіб і є обов'язковим для застосування при укладенні колективних договорів, трудових угод. Такий захід, за словами віце-прем`єр-міністра, не дозволить керівникові підприємства  оформити собі мінімальну зарплату, як це можливо сьогодні, і, відповідно, платити з неї пенсійні внески та податки в повній мірі.

 

Проекти законів про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за порушення у сфері праці та про посилення відповідальності за порушення законодавства про працю.

 

Представлені законопроекти щодо відповідальності за порушення у сфері праці пропонують значно збільшити адміністративну та кримінальну відповідальність. Вони спрямовані на поповнення бюджету за рахунок посилення відповідальності більше ніж на вирішення проблеми «тіньової» заробітної плати. Крім того, зроблено узагальнення щодо видів правопорушень у сфері праці за які накладаються штрафні санкції, а  також запропоновано порядок накладання та стягнення штрафів.

 

Так, згідно з законопроектом, ст. 172 Кримінального кодексу пропонується викласти в такій редакції: «Не оформлення трудових відносин у разі фактичного допуску працівника до роботи, незаконне звільнення працівника з роботи, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян або виправними роботами строком до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років». Ті ж дії, здійснені повторно або по відношенню до неповнолітнього, вагітної жінки або матері, що має дитину до 14 років або дитини-інваліда, караються штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами до двох років, або арештом до 6 місяців, з позбавленням права обіймати певні посади строком до трьох років»(в чинному Кримінальному кодексі України штраф за ст. 172в першій частині статті складає до 50, в другій частині – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

 

Також слід зауважити, що законодавством чітко не врегульована процедура фактичного допуску працівника до роботи.

 

Ст. 175 пропонується доповнити новою частиною: нарахування і виплата зарплати в розмірі нижче встановленого законом карається штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Такі ж зміни щодо значного збільшення штрафних санкцій пропонується зробити і в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

 

Отже, проаналізувавши представлені проекти законів можна зробити наступні висновки:

  1. 1.      Прийняття даних законопроектів призведе до створення більш хитромудрих та витончених тіньових схем і не допоможе вирішити проблеми заробітної плати в конвертах. Навіщо приймати закони, які спрямовані на ліквідацію тіньових доходів, якщо можливо просто зробити сприятливі умови для добровільного виходу із тіні, тобто виманюючи не погрозами штрафів, а більш вигідними умовами діяльності.
  2. 2.      Дані законопроекти вносять ряд «погіршуючих» змін до законодавства про працю, що призведе до зниження життєвого рівня працівників, зруйнує сформовану систему оплати праці та зумовить багато суперечностей щодо врегулювання окремих питань в сфері праці. Також слід зауважити, Конституцією України встановлено, що не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
  3. 3.      Ці законопроекти направлені на поповнення бюджету, але можуть призвести до зменшення кількості підприємств та масових звільнень, так як при встановленні гарантованої заробітної плати відповідно до кваліфікації робітників малий і середній бізнес не зможе собі дозволити виплачувати таку заробітну плату.

Автор: Юрист Campio Group  Федчук Павло.